Ік дідьковій матері ваш бортжурнал!

and yada yada yada

ностальгії?..
anyanita


десь приблизно так
виглядало моє робоче місце в штатах. Хоча ні, ніфіга воно не робоче: все варте уваги писалось-творилось на підлозі-ліжку. На столі просто хронічно прописався бардак. Знаю в деяких "набагато паакручє", але знала б моя мамця шо таке перебувало в мене в кімнаті constantly, її б хватив удар.
Але пісня не про то.
Справа в тому, що в тій далекій заокеанії чомусь творилось ох як набагааато легше. Легше було пошкрябувати собі шось на папірцях, складати докупи слова в текстики які чомусь приводили тамтешніх френдзів в помірний захват. Легше було знаходити необхідний ракурс, ідеї шо і як фоткати лізли в голову безперестанку. І тут саме час всім націоналістам-патріотам дружно мене заплювати. Бо дихати там теж легше. Не в тому сенсі шо повітря там чистіше - там просто відсутній весь негатив, який давить на мене на території родіни-неньки. Не помічала там того депресняку, який осідає в легенях чорними гіркими смолами...
Сиджу so desperada, кляну свою заборону на в"їзд ше на рік з хвостиком. І жалію шо забагато браттів-українців мають настільки хибне уявлення про гамериканців як націю в цілому. Дуже багатьом з тих "обмежених, жирних, тупих американських казлів" насправді властиві добродушність, щирість, незаангажованість і оптимістичність, нажаль покищо не притаманні усім нам...
А давайте зіпрем все на політичну ситуацію...


?

Log in